Методика викладання англійської мови

Існує багато методик викладання, але в широкому сенсі їх є дві, найбільш популярні:

• класична методика,

• комунікативна методика.

І на мою думку, решта унікальних методик, є лише їх своєрідною інтерпретацією. Чому так? Розглянемо їх трохи ближче.

Класична методика викладання англійської мови

Початок занять відбувається майже з “0”, тобто абетка та фонетика. В більшості шкіл та ВНЗ, навчання проводиться саме за класичною методикою. Де розподілення уваги студента рівномірно ділиться на певних аспектах: граматика, аудіювання, говоріння та читання. Такий підхід дає гарний фундамент, для подальшого вивчення мови, але, на мій погляд, є достатньо застарілим та нудним. Не враховує особисті характеристики учня, його таланти та недоліки. Я б назвала такий метод — методом середньостатистичного рівняння.

Звісно, він має свої переваги та недоліки. Основна його перевага у фундаментальності, тобто при вивченні англійської мови за класичною методикою ви приділяєте увагу всім аспектам і в результаті отримуєте довгостроковий результат.

Але є і недоліки, він дуже залежний від кваліфікації викладача та вимагає багато часу, що в нашому світі, напевне є найсуттєвішим.

Вивчення англійської мови за класичним методом підійде перш за все майбутнім абітурієнтам та учням, що готуються до ЗНО, ДПА. Коли на підготовку 2-3 роки часу. Для інших цілей варто звернути увагу на комунікативний метод.

Комунікативна методика викладання англійської мови.

Це одна з найбільш популярних у сьогоденні, ґрунтується на виділенні певних аспектів, а саме найбільше часу приділяють аудіюванню та говорінню. Викладач намагається занурити учня в англомовне середовище, де спілкування рідною мовою зводиться майже до “0”. Завдяки цьому студент вивчає лексику, розвиває фонетичні навички та вчиться спілкуватися англійською мовою.

Він передбачає багато взаємодії з викладачем, або між студентами на груповому занятті. Де вони повинні виконувати завдання в парі, багато завдань з аудіювання.

Як і попередній метод, він має також свої переваги та недоліки. Основним недоліком слід зазначити те, що менше уваги приділяється граматиці та складній лексиці. А перевагами є те, що студент отримує швидші результати в порівнянні з класичним методом, формує навички спілкування та заняття мають менш формальну структуру.

Такий метод підходить для вивчення розмовної англійської мови, підготовки до співбесіди в посольстві.

Інші методики викладання англійської мови.

Я не буду детально зупинятися на розкритті їх переваг та недоліків, лише дам короткий опис їх суті.

• Аудіо-лінгвальний метод — ставить за мету швидко запам’ятовувати слова та фрази, через багаторазові повтори.

• TBL (task-based learning) — схожий метод з комунікативною методикою, зазвичай використовується для групових завдань, де участь викладача мінімальна.

• Direct method — навчання проводиться тільки мовою оригіналу.

• Lexical approach — лексичний підхід, де вивчення слів проводиться не як окрема структура, а у складі певних граматичних та лексичних блоків. Допомагає збагаченню власного словника.

• CLIL (content and language integrated learning) — вивчення мови, під час вивчення іншого предмету.

• Метод Китайгородського — вивчення проводиться в умовах реального життя. Студент на уроці виконує певну роль(менеджер, бізнесмен), а заняття проходять в режимі модуляції певної ситуації.

• Метод Шехтера — рольові ігри на заняттях.

• Метод Каллана — проводиться тільки англійською мовою, де викладач розмовляє з учнем зі швидкістю 220-240 слів за хвилину.

Звісно, якщо переглянути всі пропозиції на ринку освітніх послуг, то знайдеться ще не мало унікальних методів та шкіл що їх пропонують. Але навіть невеличкого аналізу, на мій погляд, достатньо, аби зрозуміти — є 2 методи викладання англійської мови, вони тісно пов’язані між собою, і розрізнити їх інколи вкрай важко. Все решта — то їх інтерпретація.